|
Заслухавши та обговоривши інформацію директора Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України (далі – Центр) доктора фізико-математичних наук В.К.Тарадія про діяльність Центру, Бюро Президії НАН України відзначає, що установа була створена з метою збереження і подальшого розвитку накопиченого українськими вченими у високогірних районах Приельбрусся наукового потенціалу з дослідження проблем астрономії, біології та медицини (розпорядження Президії НАН України від 16.11.1992 № 1097). Виконуючи ці завдання, Центр здійснює на основі широкого міжнародного співробітництва актуальні фундаментальні, прикладні та пошукові дослідження за ініційованими НАН України міжнародними програмами та згідно з тематичним планом НДР відповідно до основних наукових напрямів, затверджених постановою Президії НАН України від 20.12.2006 № 347.
Дослідження здійснюються на високогірних наукових базах, створених НАН України на території Кабардино-Балкарської Республіки у Приельбруссі, а саме: у найвищій в Європі астрономічній обсерваторії на піку Терскол (висота 3150 м) з лабораторним корпусом у селищі Ельбрус та на медико-біологічний базі у селищі Терскол (висота 2100 м).
Згідно з Протоколом між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації від 19.04.2006 зазначені наукові об’єкти є власністю України. Вони включені до Єдиного реєстру об’єктів державної власності і обліковуються на балансі Центру.
Високогірні бази оснащені унікальними астрономічними та медичними комплексами. В обсерваторії на піку Терскол успішно функціонують чотири астрономічних телескопи, а на медико-біологічній базі – найпотужніша на Північному Кавказі термобарокамера ТБВ–8000. Зокрема, дзеркальний телескоп Цейс-2000 із сіталовим двометровим дзеркалом виробництва фірми «Карл Цейс, Ієна» (Німеччина), оснащений системою автоматичного управління, штатними науковими приладами, сучасними високочутливими приймачами випромінювання і апаратно-програмними засобами інформаційної підтримки астрономічних спостережень.
Перевагою телескопа Цейс-2000 на піку Терскол порівняно з іншими аналогічними інструментами в Європі є те, що на істотно більшій висоті (3150 м) в умовах високогірного астроклімату і розрідженої атмосфери він забезпечує додаткові можливості при проведенні спектральних досліджень, а також більшу проникну здатність.
У складі астрономічного комплексу в 2016 р. введено в експлуатацію новий спектрометр МАЕСТРО надвисокого розділення на основі фотоприймача з квантовою ефективністю понад 92% у широкому діапазоні випромінювання. За оцінками учасників міжнародних конференцій, цей унікальний прилад за сукупністю характеристик входить до трійки кращих приладів у світі, встановлених на телескопах з діаметром дзеркала до 4 м. Спектрометр створено спільно астрономами Центру та Університету ім.М.Коперника (Торунь, Польща).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1103-р Астрономічний комплекс на базі двометрового телескопа Цейс 2000 високогірної обсерваторії на піку Терскол отримав статус наукового об’єкта, що становить національне надбання України. Міжнародний центр астрономічних і медико-екологічних досліджень при Президії НАН України забезпечує збереження та належне функціонування цього наукового об’єкта.
Центр налічує також інші цінні наукові прилади. Це горизонтальний сонячний телескоп АЦУ–26 з діаметром головного дзеркала 65 см, який обладнано п’ятикамерним спектрометром для синхронних спостережень спокійних та активних утворень на Сонці. Дзеркальний телескоп Цейс–600 виробництва фірми «Карл Цейс, Ієна» (Німеччина) з діаметром дзеркала 60 см, що забезпечує фотометричні дослідження блиску змінних зірок та інших небесних об’єктів. Автоматичний робот–телескоп фірми «Celestron» (CША) для проведення комплексних досліджень навколоземного простору. Темобарокамера ТБВ–8000, що відтворює атмосферні умови на висотах до 12000 м.
Протягом 1998–2017 рр. під егідою Міжнародної асоціації академій наук Центр успішно завершив три п’ятирічні міжнародні програми астрономічних досліджень у Приельбруссі та виконує четверту програму «Астрономія у Приельбруссі. 2015–2019 рр.».
Дослідження здійснюються за такими напрямами:
– дослідження зірок, міжзоряного середовища методами спектроскопії високої і надвисокої роздільної здатності та швидкісної фотометрії, вивчення оптичних проявів гамма-сплесків;
– дослідження з фізики Сонця, вивчення малих тіл Сонячної системи, проблеми астероїдно-кометної небезпеки;
– комплексні дослідження навколоземного простору, наземна підтримка космічних проектів;
– розроблення нових методів та засобів астрономічних спостережень та їхнього інформаційного забезпечення.
Вчені України беруть активну участь у виконанні міжнародних програм наукових досліджень, які реалізуються на базі унікальних наукових комплексів Центру, перш за все астрономічного комплексу Цейс-2000. У виконанні 31 наукового проекту програми «Астрономія у Приельбруссі. 2015–2019 рр.» співпрацюють 22 наукові організації України, Болгарії, Франції, Німеччини, Південної Кореї, Польщі, Росії, Сербії, США. При цьому 28 українських вчених із 6 наукових установ та університетів задіяні у реалізації 25 проектів цієї програми. Серед наукових організацій-учасників програми: Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Міжнародний центр астрономічних і медико-екологічних досліджень при Президії НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Науково-дослідний інститут астрономії Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна, Львівський політехнічний університет, Інститут астрономії Болгарської академії наук, Інститут аерономії товариства Макса Планка (Німеччина), Корейський інститут астрономії та космічної науки (Південна Корея), Центр астрономії Університету імені М. Коперника (Польща), Спеціальна астрофізична обсерваторія Російської академії наук, Астрономічна обсерваторія в Белграді (Сербія), Університет штату Делавер (США), Інститут небесної механіки (Франція). Лише за останні два роки було отримано низку важливих наукових результатів світового рівня.
За даними спектральних спостережень на телескопі Цейс–2000 ототожнено 21 нову та підтверджено 336 раніше виявлених дифузійних міжзоряних смуг, а також створено атлас їхніх профілів.
За синхронними фотометричними спостереженнями блиску змінних хромосферноактивних зірок виявлено мікроспалахи блиску у зірки EV Ящірки з амплітудою в середньому 0.02–0.04 зоряної величини та частотою появи близько одного разу за хвилину.
За цілевказаннями супутника SWIFT виявлено оптичне післясвітіння та отримано оцінки блиску для багатьох гамма-сплесків. У полі одного з них, а саме гамма-сплеску 021004, визначено фотометричні червоні зміщення (Z) та виявлено неоднорідність на Z=0.5, що вказує на можливе скупчення галактик.
За даними позиційних, фотометричних і спектральних спостережень на астрономічних комплексах Цейс–2000 та Цейс–600 визначено кінематичні та фізичні характеристики багатьох тіл Сонячної системи (астероїдів і комет), потенційно небезпечних для Землі, а також досліджено популяції космічних об’єктів техногенного походження у навколоземному просторі.
Виконані за згаданою програмою дослідження об’єктів Сонячної системи забезпечили офіційну участь обсерваторії на піку Терскол у міжнародному проекті GAIA Follow-UpNetworkforSolarSystemObjects (GAIA-FUN-SSO) наземної підтримки космічної місії GAIA (Global Astrometric Interferometer for Astrophysics) Європейського космічного агентства.
Результати, одержані в обсерваторії на піку Терскол, регулярно публікуються у високорейтингових періодичних виданнях, зокрема Nature, Astronomy&Astrophysics, Monthly Notices of the Royal Astronomical Society, Kinematics and Physics of Celestial Bodies.
Центр традиційно виступає співорганізатором міжнародних конференцій «Навколоземна астрономія».
Наукова робота Центру за медико-біологічним напрямом останніми роками зазнала кардинальних змін, завдяки чому дослідження досягли світового рівня. Це зумовлено впровадженням молекулярно-генетичних методів досліджень. Вивчаються молекулярні основи попередження серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, ниркової недостатності та подовження тривалості життя. Проведення таких досліджень в умовах Приельбрусся є унікальним для української науки через виявлений активний вплив гіпоксії на генетичний апарат людини та відсутність в Україні природних умов з аналогічними висотними параметрами.
Результати, встановлені за допомогою термобарокамери TБВ-8000, активно використовуються для адаптації професійних контингентів, у тому числі співробітників Центру для роботи в умовах нестачі кисню. Вони можуть бути використані для аерокосмічної галузі. Останнім часом розроблено методичні режими для лікування порушень обміну холестерину і цукрового діабету, щодо яких оформлюються два патенти. Важливість цих досягнень важко переоцінити з огляду на сучасне епідемічне поширення таких захворювань та наявність понад 2 млн. хворих на цукровий діабет в Україні.
Досягнення науковців медико-біологічного сектору Центру відзначено двома міжнародними грантами Державного фонду фундаментальних досліджень та 6 грантами Європейського товариства кардіологів у 2014–2016 рр. для участі в європейських наукових форумах.
До структури Центру входять два наукових відділи, три наукові лабораторії у складі відділів та допоміжні підрозділи. За станом на 01.01.2017 штатний розпис затверджено у кількості 51,5 одиниць.
Разом з тим Бюро Президії НАН України відзначає, що у діяльності Центру є певні проблеми та невирішені питання.
Зокрема, забезпечення діяльності зазначеного національного надбання України та інших наукових об’єктів Центру у Приєльбруссі потребує додаткових обсягів фінансування і постійної присутності вчених і спеціалістів, яка реалізується вахтовим методом. Щорічно починаючи з 2014 р. НАН України на свої запити до Кабінету Міністрів України отримувала дозволи Кабінету Міністрів України або Міністерства закордонних справ України щодо здійснення у встановленому порядку службових відряджень до Російської Федерації співробітників Центру.
Крім того, Центр здійснює платежі зарубіжним організаціям за надані послуги, а саме: сплату земельного та майнового податків у Російській Федерації, за спожиті енергоносії, надані Інтернет- та телекомунікаційні послуги, відновлення стихійно зруйнованих електромереж, об’єктів інфраструктури та обладнання обсерваторії тощо. Припинення службових відряджень в обсерваторію на піку Терскол та виплати зазначених платежів неминуче створять кризову ситуацію навколо національного надбання України в Приельбруссі, зруйнує міжнародне співробітництво, завдасть шкоди іміджу української науки, матиме негативний відгук у міжнародної спільноти і призведе до втрати власності України. У ситуації, що склалася, збереження статусу національного надбання України для астрономічного комплексу двометрового телескопа є важливим чинником для продовження його успішного функціонування та збереження.
У лютому 2017 р. Відділ внутрішнього аудиту НАН України провів фінансовий аудит Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України, висновок щодо якого є загалом позитивним. Рекомендації аудиторського звіту Центром враховані.
З урахуванням викладеного, та беручи до уваги результати наради у МОН України 20.02.2017 щодо Астрономічного комплексу на базі двометрового дзеркального телескопа високогірної обсерваторії «Терскол», Бюро Президії НАН України постановляє:
1. Інформацію директора Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України кандидата фізико-математичних наук В.К.Тарадія про діяльність Центру взяти до відома.
2. Схвалити діяльність Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України.
3. За вагомий особистий внесок в організацію діяльності Центру та плідну працю оголосити подяку директору Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України кандидату фізико-математичних наук В.К.Тарадію.
4. Затвердити такі напрями наукових досліджень Міжнародного центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України:
– дослідження кінематичних та фізичних характеристик небесних тіл (галактик, зір, Сонця, планет, екзопланет тощо), гамма-спалахів та міжзоряного середовища методами астрометрії, фотометрії та спектрофотометрії, розроблення нових методів та засобів астрономічних спостережень;
– наземна підтримка космічних проектів та експериментальні астрономічні спостереження;
– молекулярно-генетичні, імунологічні дослідження та інноваційні технології в екстремальній медицині та біології;
– розроблення методів профілактики і корекції екстремальних та патологічних станів, пов’язаних із впливом гіпоксії на організм людини та тварин.
5. Міжнародному центру астрономічних та медико-екологічних досліджень при Президії НАН України:
5.1. Забезпечити подальше збереження та належне функціонування астрономічних і медичних наукових комплексів на піку та у селищі Терскол, зокрема Астрономічного комплексу на базі двометрового дзеркального телескопа високогірної обсерваторії «Терскол» НАН України.
5.2. Вжити заходів щодо розширення міжнародного наукового співробітництва за програмою «Астрономія у Приельбруссі. 2015–2019 рр.», зокрема з установами країн Європейського Союзу та США.
5.3. До 1 вересня 2017 р. розробити план заходів з підтримки та розвитку матеріально-технічної бази Центру і подати його на розгляд до Президії НАН України.
5.4. Активізувати участь наукових підрозділів Центру у реалізації інноваційних та науково-технічних проектів з метою покращення матеріально-технічного та інформаційного забезпечення досліджень.
6. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Науково-організаційний відділ Президії НАН України.
|
